Фінансовий Директор Компанії, №8 (43), серпень 2018
ОЛЕНА ТКАЧЕНКО,
адвокат, медіатор
партнер Юридичної фірми «Кайрен»
партнер Commercial Mediation Group
Медіація все більше входить як у бізнес-лексику, так і в бізнес-практику. Якщо сьогодні заходить мова про медіацію, то здебільшого співрозмовник про медіацію вже щось чув, читав, бачив у кіно, навіть брав участь — або сам є медіатором. Все менше потрібно пояснювати, що медітація — це дещо інше.
Часто медіація сприймається суто як спосіб вирішення конфліктів. Дійсно, медіація є способом вирішення спорів — альтернативним судовому. І дуже часто медіатор допомагає сторонам вирішити саме конфлікт. Але сфера застосування медіації ширша.
Медіатор — це незалежний посередник у переговорах.
У переговорах між сторонами не завжди є конфлікт (хоча може бути саме конфлікт або конфлікт інтересів). Натомість у переговорах завжди є коло питань, які сторони мають якісно обговорити, щоб дійти спільних рішень. І хоча результат переговорів (про що саме домовилися) є важливим, не менш важливим зазвичай є збереження відносин (задля подальшої співпраці).
Така ситуація виникає у бізнес-партнерів: на початку створення бізнесу, далі у процесі і навіть в ході завершення спільного бізнесу (вихід, розділення тощо). Саме тут дуже корисною може бути участь медіатора.
То ж чим саме може медіатор може допомогти партнерам у бізнесі?
На старті бізнесу партнерам дуже важливо обговорити всі істотні питання щодо бізнесу, домовитися та записати ці домовленості. Чому це складно зробити без медіатора?
Часто партнери не знають усіх основних питань, які варто обговорити. Кожен с партнерів ставить лише певні питання (наприклад, зі свого бізнес-досвіду). Але в такому разі багато чого залишається «за кадром» і проявляється потім, коли бізнес почав працювати, через конфлікти та непорозуміння. Ці питання різні: від дуже глибинних (але від того ще менш очевидних) — до так би мовити буденних.
Наприклад, якщо ви створювали бізнес, чи обговорювали з партнером свої особисті цілі в цьому бізнесі та свою мотивацію — своє особисте «Навіщо?». А це фундаментальне питання, яке істотно впливає на бізнес.
Особисті цілі партнерів у бізнесі мають збігатися або принаймні не суперечити. До того ж вони мають відповідати спільним цілям бізнесу.
У ході прийняття рішень щодо бізнесу кожен із партнерів буде керуватися власними цілями (що цілком нормально). Якщо ж цілі не були озвучені та узгоджені, приймати спільні рішення буде дуже важко (через різні цілі партнери будуть пропонувати різні рішення).
Приклад більш буденного питання: чи узгоджували ви з партнером до створення бізнесу спільні підходи, скажімо, до залучення родичів на роботу в бізнес? З практики — це дуже чутлива тема, і якщо тут немає ясності з самого початку, то наслідками можуть бути непорозуміння між партнерами (або навіть зіпсовані відносини), фінансові втрати та інші ускладнення. А чи узгоджували ви напочатку, як буде оцінюватися вартість бізнесу у разі виходу одного з партнерів?
Поки немає конфлікту і партнери не знають, хто з них можливо вийде, а хто залишиться, дійти справедливих домовленостей значно легше, ніж коли така ситуація станеться.
Крім того, партнерам буває незручно поставити певні питання. Частіше за все спільно створюють бізнес не чужі люди — родичі, друзі. Вони мають певну історію відносин, і ці відносини для них є цінними. Саме тому дуже складно ставити на обговорення деякі питання — є відчуття, що це може погано вплинути на відносини. «А раптом партнер подумає, що я йому не довіряю і образиться? Я не хочу цього. Дружба важливіша». Або так: «Я дивлюсь на нього: він такий правильний, надійний, я так йому довіряю, ми так давно знаємо один одного — ну, не можу я з ним ці питання обговорювати». Саме тут і буде доречним медіатор. Він — нейтральний, незалежний посередник, який поставить на обговорення всі незручні питання — і допоможе сторонам їх обговорити, і навіть справитися з емоціями.
Серед незручних питань, які майже ніколи не обговорюють, — так звані негативні сценарії. Що ми будемо робити, якщо закінчаться гроші? А якщо хтось захоче вийти з бізнесу? Якщо виникне конфлікт інтересів? Якщо ми посваримось? І багато інших. Ці питання дуже некомфортні, люди майже завжди їх уникають. Один з учасників після медіації прокоментував це так: «З семи годин медіації ми п’ять з половиною обговорювали негативні сценарії. Я ніколи не говорив стільки про негативні сценарії на старті своїх бізнесів. Я не уявляю, щоб я це робив не в медіації. Це було непросто. Але ми дійсно проговорили важливі моменти — і домовилися».
Певні питання партнери не обговорюють, оскільки все здається очевидним. Або ж — один вважає, що знає думку іншого з цього питання. Але ж виявляється, що це не так: очевидними здавалися різні (іноді прямо протилежні) речі, а думка партнера — зовсім інша.
Чим ще медіатор може допомогти?
Якщо позиції партнерів з певних питань не збігаються (і неможливо домовитися), медіатор допомагає учасникам перейти до обговорення інтересів та потреб. Найкращі спільні рішення зазвичай лежать саме в полі інтересів та потреб, і учасники їх знаходять.
Якщо певне питання викликає сильні емоції, медіатор спочатку допомагає їх пропрацювати. Поки емоції вирують, майже неможливо перейти до конструктивного обговорювання.
Медіатор перевіряє, чи однаково учасники розуміють домовленості. Буває так, що партнери нібито домовилися — але кожен зрозумів цю домовленість по-своєму.
Ще один важливий плюс медіації для партнерів: коли вони пройшли весь процес і відчули на власному досвіді, як можна домовлятися, то в подальшому вони самі (навіть без медіатора) зможуть застосовувати ці підходи в бізнесі, знаходити спільні рішення з більшості питань. А якщо буде щось дійсно складне — тоді вже партнери звернуться до медіатора.
На старті бізнесу між партнерами зазвичай немає конфлікту (або він незначний). Є спільний інтерес — бізнес. Є певна довіра, негативної історії зазвичай немає, відносини важливі. Мотивація домовлятися — дуже висока. Отже, на цьому етапі досить реально досягти домовленостей по всіх (навіть складних) питаннях.
Результатом медіації є медіаційна угода, в якій усі домовленості фіксуються письмово. Сторони мають можливість прочитати, внести уточнення, ще раз переконатися, що всі домовленості влаштовують. Медіаційна угода підписується партнерами — і вони мають можливість перечитувати її у подальшому, коли є потреба.
Отже, медіація на старті бізнесу дає можливість узгодити найбільш істотні питання — і уникнути конфліктів, втрати часу, грошей та зіпсування відносин у подальшому. В такому разі час та увага партнерів будуть максимально спрямовані на розвиток бізнесу — а не на вирішення непорозумінь.
Буде чесним сказати, що в результаті медіації на старті бізнесу партнери можуть вирішити не створювати спільний бізнес. Так буває, якщо у процесі медіації виявилися дуже різні цінності, підходи до бізнесу, неготовність домовлятися, недостатність ресурсів (гроші, час) тощо. Як не дивно, але зі слів самих учасників, цей результат є позитивним: такі істотні речі виявилися одразу — а не потім, коли бізнес уже працює. Тобто учасники зберегли час, гроші, нерви та відносини.
Не менш корисною медіація може бути для партнерів у бізнесі, що вже працює, навіть якщо конфлікту між партнерами немає. Майже все, що сказано вище, буде актуальним і в цьому випадку. Питання, які бажано обговорювати на старті бізнесу, зазвичай не обговорювалися. А отже є потреба домовитися по них або звірити підходи. Але додатково до обговорення додаються також спірні ті питання, непорозуміння, з якими партнери вже стикнулися за час існування бізнесу.
Дуже корисними можуть бути попередні індивідуальні зустрічі медіатора з кожною стороною (до спільної зустрічі). Зазвичай, на цей час кожен із партнерів уже має певні претензії, не вирішені до кінця конфлікти, непорозуміння тощо — і є шанс, що він скаже про них медіатору віч-на-віч. На спільній зустрічі це зазвичай сказати складніше. Тоді задачею медіатора буде від себе, нейтрально, поставити ці питання на спільне обговорення. З практики, на індивідуальних зустрічах партнери часто згадують одні ті самі ситуації — але бачать їх абсолютно по-різному. Або навпаки: для одного учасника певна ситуація була важливою і досі потребує вирішення, а інший її навіть не помітив.
Іноді в таких медіаціях виникають питання з минулого, що ніби вже не важливі. Але жодна інформація в медіації не з’являється «просто так». Майже завжди за цими повідомленнями стоять чиясь незадоволена потреба або невирішений конфлікт. Медіація в такому разі є чи не єдиною можливістю вирішити це. Коли це вдається, далі сторони дивовижним чином знаходять спільні рішення по складних актуальних питаннях, що є предметом медіації.
Якщо бізнес працює і між партнерами існує конфлікт, який впливає на бізнес, то швидке вирішення цього конфлікту (таке, що врахує інтереси всіх партнерів) часто означає подальшу роботу бізнесу, а суди, корпоративні війни і тривалий конфлікт може означати занепад бізнесу (тоді партнерам майже нічого буде ділити). Медіація в такому разі є шансом для партнерів вирішити конфлікт швидко і не втратити бізнес.
Якщо партнери припиняють спільний бізнес — через вихід одного з них, розділення бізнесу, продаж частки тощо — то медіатор теж може допомогти (якщо самим домовитися складно). Питань для обговорення буде достатньо. Наприклад, під час виходу медіатор може допомогти сторонам домовитися про справедливу ціну бізнесу.
При тому, що медіація дійсно працює, важливо розуміти, що медіатор відповідає за процес, а учасники — за результат. Результат медіації сильно залежить від того, чи готові сторони працювати: намагатися почути і зрозуміти інших учасників, враховувати інтереси — свої та партнерів, домовлятися. Від цього залежить і досягнення домовленостей, і час, який для цього буде потрібний. Медіатор же створює умови, допомагає, використовуючи свої професійні навички, і проводить учасників по процедурі, стежачи за тим, щоб вона була ефективною.
Цікавий факт: рішення в медіації зазвичай виконуються сторонами добровільно. Знаєте, чому? Тому що враховано інтереси та потреби всіх. А отже у кожного учасника є власна мотивація таке рішення виконати.
