У своєму бухгалтерському обліку Клієнт прийняв рішення про визнання сумнівного боргу. Як наслідок, Клієнт збільшив витрати (що зменшує податок на прибуток) і одночасно врахував податкові різниці (що збільшує податок на прибуток на таку саму суму).
Як це буває, податковий орган визнав лише «половину» цієї операції – ту, яка збільшує податок. Другу «половину» – не визнав і донарахував податок на прибуток та штрафні санкції. «Підстави»: строк позовної давності минув – тож треба було визнавати сумнівний борг раніше, а зараз – запізно.
Після тривалого розгляду суд погодився з нашими доводами про те, що строк позовної давності не впливає: Клієнт має право визнати сумнівний борг як до, так і після спливу цього строку. В результаті суд скасував повністю податкове повідомлення-рішення про нарахування податку на прибуток та штрафних санкцій.
Хоча Клієнт і був впевнений у законності своїх дій, але все ж до останнього були сумніви, яким же буде рішення. Досвід оскарження у ДФС (що передував зверненню до суду) аж ніяк не додав довіри до державних органів. Тому законне та обґрунтоване судове рішення було справді надихаючим.
